Практичний практикум ‘КОНСТРУЮВАННЯ ОДЯГУ’

 

ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ №34 м. СТРИЙ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Практичний практикум

дисципліни

                                                                                                 

‘КОНСТРУЮВАННЯ ОДЯГУ’

 

 

 

За освітньо-кваліфікаційним рівнем «фаховий молодший бакалавр»

 

Спеціальність:

 

        182 Технології легкої промисловості

 

Галузь знань:

 

18 Виробництво та технології

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Практична робота Nº 1 «Побудова основної схеми креслення основи плечового виробу-сукні вечірньої»

      

 

   Цей етап передбачає закріплення та практичне застосування знань, отриманих у попередній темі. Повторне вивчення теми дозволяє краще засвоїти процес побудови базисної сітки та уникнути помилок, які можуть виникнути на практиці.

          У залежності від фасону сукні, базисна сітка може мати різні варіанти побудови. Наприклад, для сукні з корсетом сітка буде більш деталізованою, оскільки потрібно врахувати додаткові шви та виточки для правильного формування грудей і талії. У випадку з вечірньою сукнею без корсета сітка може бути менш складною, але все одно вимагає точних розрахунків.

          На цьому етапі також розглядаються додаткові конструктивні елементи, такі як рельєфи, драпірування та вставки з іншої тканини. Важливо вміти правильно поєднувати різні види тканин, щоб створити гармонійний образ і забезпечити зручність у носінні. Наприклад, мереживо може бути використане як декоративний елемент на спині або по краю сукні, тоді як основна тканина буде з більш щільного матеріалу, такого як атлас або шовк.

 

Практична робота №2

1. Підготовка матеріалів та інструментів

Перед початком роботи необхідно підготувати всі необхідні інструменти та матеріали:

          • вимірювальну стрічку (сантиметр);

          • олівець і гумку;

          • лінійку та лекала;

          • папір для креслення або кальку;

          • манекен або модель для зняття мірок.

Ці інструменти допоможуть забезпечити точність креслення та правильність усіх вимірювань.

2. Зняття мірок

Для побудови креслення необхідно точно зняти мірки з моделі. Основні мірки включають:

          • Обхват грудей (ОГ) – горизонтальний обмір через найбільш виступаючі точки грудей.

          • Обхват талії (ОТ) – зняття мірки по найвужчій частині талії.

          • Обхват стегон (ОС) – через найбільш виступаючі точки сідниць.

          • Довжина спини до талії – від основи шиї до лінії талії.

Ці мірки дозволяють правильно розрахувати розміри сукні та забезпечити її точну посадку на фігуру.

3. Побудова базисної сітки креслення

 Базисна сітка – це основа креслення. Вона складається з вертикальних і горизонтальних ліній:

          • Лінія середини переду та спинки – головна вертикальна лінія, яка визначає симетрію виробу.

          • Лінія грудей – горизонтальна лінія, яка проходить через найбільш виступаючі точки грудей.

          • Лінія талії – відкладається по мірці довжини спини до талії.

          • Лінія стегон – знаходиться на відстані близько 18-20 см від лінії талії.

Ці лінії служать орієнтиром для побудови основних частин сукні.

4. Побудова плечових швів

Плечові шви є важливими для правильної посадки сукні на плечах. Для їх побудови потрібно:

          • Відкласти відстань між основною точкою плеча та шийною основою;

          • Провести плавну лінію від плеча до пройми;

          • Врахувати ширину плечей та форму пройми.

Точна побудова плечових швів забезпечить зручність носіння та естетичний вигляд сукні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Практична робота Nº 3 «Нанесення фасонних ліній на базову основу».

Конічне та паралельне розширення різних деталей одягу

1. Визначення фасонних ліній

      Фасонні лінії визначають загальний вигляд і стиль виробу, тому важливо правильно їх нанести на базову основу. Фасонні лінії можуть включати:

          • Лінію талії.

          • Лінію грудей.

          • Лінію стегон.

          • Лінії вирізу горловини, пройми, та інших деталей.

       Перший крок — розмітка цих ліній згідно з дизайнерським задумом або обраною моделлю.

2. Конічне розширення

       Конічне розширення використовується для створення суконь та спідниць з поступовим збільшенням об’єму донизу. Це надає виробу більше простору для руху, а також створює плавний та жіночний силует. Процес включає:

          • Відведення бокових швів від талії вниз, створюючи трапецієподібну форму.

          • Збільшення ширини по нижній частині основи пропорційно до бажаного розширення.

3. Паралельне розширення

       Паралельне розширення полягає в рівномірному збільшенні ширини виробу по всій довжині, що сворює прямий або коробковий силует. Його використовують для створення більш структурованих та строгих моделей. Основні етапи:

          • Збільшення ширини викрійки рівномірно на всіх її ділянках: від пройм до низу.

          • Важливо зберегти початкові пропорції та контрольні точки, щоб не порушити посадку виробу.

4. Перевірка симетрії та балансу

        Після нанесення фасонних ліній та розширень необхідно перевірити симетрію деталей виробу. Важливо, щоб лінії були рівними, а розширення збалансованим по обидва боки. Після цього можна перейти до уточнення деталей та моделювання завершених фасонів, враховуючи отримані форми.

Підрізи, складки, драпіровки та інше.

 

 

Практична робота Nº 4 «Розробка фасонів виробів методом моделювання площині»

Мета роботи

      Навчитися основам моделювання одягу на площині, з використанням базової викрійки для створення нових фасонів. Даний метод дозволяє змінювати форму та конструкцію виробу, розробляючи різні дизайнерські рішення, не відриваючись від плоского креслення.

Порядок виконання

1.     Вибір базової викрійки

• Для роботи необхідно обрати базову основу виробу (наприклад, сукні або жакета), яка буде слугувати стартовою точкою для моделювання.

• Базова викрійка повинна бути точно підігнана за розмірами, щоб зміни в фасоні не вплинули на посадку виробу.

2.     Аналіз та визначення фасонних змін

• Визначте, який фасон плануєте створити. Це може бути зміна силуету, додавання або зменшення деталей, зміна пропорцій.

• Приклади змін: зміна лінії плечей, додавання драпіровки, зміна форми вирізу горловини, розширення низу, додавання кишень.

3.     Нанесення фасонних ліній на викрійку

• За допомогою ліній та виточок створіть нові контури виробу. Наприклад, перенесення або закриття виточок, модифікація рельєфів, введення декоративних швів або змін у конструкції (лінії талії, розширення низу, тощо).

• Ретельно слідкуйте за пропорціями, щоб зміни не вплинули на загальний баланс виробу.

4.     Побудова нових елементів моделі

• Використовуйте основні методи моделювання площини:

• Перенесення виточок: Зміна місця розташування виточок для створення більш естетичного вигляду або кращої посадки.

• Розширення: Збільшення обсягу виробу шляхом додавання вставок, клинів або зміни бокових швів.

• Декоративні лінії: Введення нових декоративних елементів, таких як горизонтальні або вертикальні рельєфні шви, які змінюють вигляд моделі.

5.     Коригування викрійки та перевірка пропорцій

• Після нанесення всіх необхідних змін перевірте, чи залишаються пропорції виробу збалансованими, чи не виникли проблеми з посадкою.

• Важливо, щоб всі елементи були симетричними, а нові фасонні лінії гармонійно поєднувалися з рештою виробу.

6.     Тестування та примірка

• Якщо можливо, на цьому етапі виготовляють тестовий макет з дешевшої тканини (мусліну), щоб перевірити правильність нової моделі, зробленої методом моделювання площини.

• При виявленні недоліків проводяться додаткові коригування.

Висновок

Метод моделювання на площині дозволяє швидко та ефективно створювати нові фасони на базі вже готових викрійок. Цей підхід дозволяє контролювати пропорції та баланс виробу, одночасно вносячи креативні зміни в його зовнішній вигляд.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Практична робота Nº 6 «Особливості макетування складних фасонів спідниць»

1. Аналіз фасону спідниці

• Огляд дизайну: Вивчіть особливості фасону, такі як типи складок (прямі, плісе, американські), рюші, асиметричні елементи, розрізи та інші декоративні деталі.

• Вибір тканини: Оцініть, як різні тканини вплинуть на кінцевий вигляд спідниці. Наприклад, важкі тканини можуть краще тримати форму складок, тоді як легкі — створювати більш об’ємні ефекти.

2. Побудова викрійки

• Зняття мірок: Розпочніть із точних мірок, включаючи талію, стегна, довжину спідниці, та визначте особливі вимоги для складних деталей.

• Створення базової викрійки: Розробіть базову викрійку спідниці, яка служитиме основою для модифікацій.

• Модифікація для складних фасонів: Додайте елементи дизайну, такі як складки, волани або рюші, і коригуйте викрійку відповідно до цих елементів.

3. Техніка конструювання

• Методи створення складок: Розгляньте різні техніки формування складок, включаючи їх глибину і ширину, а також способи їх фіксації.

• Декорування: Ознайомтесь з методами декорування, такими як пришивання рюшей, вставок з іншого матеріалу або використання декоративних швів.

4. Пошиття та примірка

• Створення макету: Пошийте макет спідниці, використовуючи тканину для тестування. Це допоможе виявити проблеми з конструкцією до роботи з основним матеріалом.

• Примірка: Проведіть примірку макету, зверніть увагу на посадку, комфорт і зовнішній вигляд спідниці.

5. Корекція та доопрацювання

• Аналіз результатів примірки: Визначте, які корективи потрібно внести, щоб спідниця відповідала бажаному дизайну і добре сиділа.

• Внесення змін у викрійку: Здійсніть необхідні коригування у викрійці та повторно пошийте спідницю для перевірки результатів.

6. Оцінка та завершення

• Оцінка готового виробу: Оцініть кінцевий продукт, перевірте його на відповідність початковим вимогам і естетичним критеріям.

 • Фінальна примірка: Переконайтеся, що всі корекції внесені, а спідниця відповідає усім вимогам і добре виглядає.

 

Цей план допоможе вам детально підходити до створення складних фасонів спідниць і забезпечить якісне виконання вашої роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Практична робота Nº 7 «Особливості розробки конструкцій хутряних виробів»

1. Аналіз та підготовка

      Огляд хутряних матеріалів

• Типи хутра: Ознайомтеся з різними типами хутра (натуральне, штучне), їх властивостями і використанням.

• Вибір матеріалів: Розгляньте, які хутра підходять для конкретних видів виробів і які мають найбільшу відповідність вашій концепції.

       Визначення конструктивних особливостей

• Силует і дизайн: Визначте стиль і конструкцію виробу (пальто, жилет, шуба), зокрема, розгляньте можливі декоративні елементи та особливості крою.

• Функціональні вимоги: Урахуйте, як конструкція вплине на функціональність і комфорт виробу (наприклад, наявність кишень, застібок).

2. Побудова викрійки

       Зняття мірок

• Мірки: Виміряйте основні параметри фігури, такі як обхват грудей, талії, стегон, довжина рукава, довжина виробу.

• Корекція мірок: Зважаючи на специфіку хутра, коригуйте мірки для точності посадки.

       Розробка викрійок

• Базова викрійка: Створіть базову викрійку, враховуючи специфіку хутра і його властивості.

• Модифікація: Додайте деталі, такі як погони, коміри, капюшони, а також враховуйте конструктивні прибавки для швів і обробки.

3. Розкрій та обробка

         Розкрій

• Техніка розкрою: Використовуйте гострі ножі або спеціальні ножиці для точного розкрою хутра. Обережно розміщуйте деталі на матеріалі, враховуючи напрямок волокон.

• Планування розкрою: Проводьте розкрій з урахуванням розташування швів і можливих дефектів матеріалу.

        Обробка країв і швів

• Обробка країв: Для запобігання розшаруванню і збереження естетичного вигляду, обробляйте краї хутра спеціальними засобами або техніками.

• Шви: Використовуйте спеціальні голки та нитки для шкіри або хутра. Розгляньте можливість застосування спеціальних швів, таких як закриті або декоративні шви.

4. Пошиття та фінішна обробка

         Пошиття

 

•Процес пошиття: Дотримуйтеся технологічного процесу, включаючи правильне з’єднання деталей і монтаж фурнітури.

•Керівництво: Слідкуйте за якістю швів і наявністю можливих дефектів.

         Фінішна обробка

• Покриття і догляд: Наносьте спеціальні засоби для обробки хутра, що захищають від забруднень і вологості.

• Примірка і корекція: Проведіть примірку готового виробу, внесіть корективи для забезпечення ідеальної посадки і комфорту.

5. Документація та оцінка

          Документація

• Технічні карти: Підготуйте технічні карти, включаючи викрійки, специфікації, інструкції по виготовленню і догляду.

• Рекомендації: Включіть рекомендації щодо догляду за хутряними виробами.

          Оцінка

• Перевірка якості: Оцініть якість виготовленого виробу, перевірте відповідність конструкції та дизайну.

• Зворотній зв’язок: Отримайте відгуки від користувачів або фахівців для подальшого