Методичний посібник Конструювання

 

           ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ №34 м. СТРИЙ»

                                                              

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методичний посібник з дисципліни

'Конструювання одягу'

 

За освітньо-кваліфікаційним рівнем «фаховий молодший бакалавр»

 

Спеціальність:

 

        182 Технології легкої промисловості

 

Галузь знань:

 

18 Виробництво та технології

 

 

 

 

 

 

 

САМКО М.Я.

1. Вступ

 1. Зкгальні відомості…………………..……………………..4

2. Вихідні дані для конструювання поясних виробів……… 5

 Тема 2. Конструювання спідниць

1. Базисна сітка спідниці………………..………………..…...7

 2. Побудова прямої спідниці………..…………………...........9

 3. Пряма спідниця у зборку…………………………….….….11

 4. Спідниця-клинка……………………………………….…...12

 5. Спідниця-годе……………………………………………….13

 6. Конічні (кльошеві) спідниці………………………….…….15

 7. Особливості розкладки кльошевих спідниць………….…16

 8. Спідниця в кругову складку……………………………….18

 9. Багатоярусна спідниця………………………………….….21

 10. Розрахунок і побудова спідниці-штанів……………….….23

Тема 3. Конструювання штанів

1. Базисна сітка штанів………………………..……….....24

2. Побудова штанів ……………………………………..….....26

 3. Брюки для вагітних………………………………...…….….27

Тема 4. Дефекти поясних виробів

 1. Дефекти спідниці…………………………………………30

 2. Дефекти штанів…………………………………………...31

 3. Інструкційна карта ПР№ 1- 4…………………..……….….32

 Література

 

 

Вступ

 

 

Конструювання одягу є невід’ємною складовою модної індустрії, що поєднує в собі науку, мистецтво та технічні знання. Цей процес передбачає створення унікальних моделей одягу, які відповідають індивідуальним параметрам фігури, стилю та естетичним вимогам. У рамках цього методичного посібника ми розглянемо основи конструювання поясних виробів, таких як спідниці та штани, які є ключовими елементами жіночого гардеробу.

 

Правильне конструювання дозволяє створювати вироби, що не тільки відповідають сучасним модним тенденціям, але й забезпечують комфорт і зручність у носінні. Вивчення конструювання починається з основ: зняття мірок, розробка базисних сіток і побудова викрійок. Важливою частиною процесу є врахування індивідуальних особливостей фігури, що дозволяє адаптувати моделі під потреби конкретної споживачки.

 

Окрім технічних аспектів, посібник міститиме інформацію про можливі дефекти, які можуть виникати під час виготовлення виробів, а також ефективні способи їх усунення. Знання про ці аспекти є важливими для досягнення високої якості готового виробу. Методичний посібник призначений для студентів, дизайнерів та всіх, хто прагне освоїти основи конструювання одягу, отримати практичні навички та створювати стильні, якісні вироби, що відповідають сучасним вимогам моди. У результаті вивчення матеріалу ви зможете не лише впевнено створювати нові моделі, а й уникати типових помилок, покращуючи свої навички в галузі швейного мистецтва.

 

 

 

 

 

 

1. Загальні відомості

Конструювання одягу є важливою складовою процесу моделювання та виготовлення виробів. Це комплексний процес, який включає в себе зняття мірок, розробку конструкційних креслень та підготовку викрійок. Основною метою конструювання є створення виробу, який відповідає індивідуальним розмірам та формі фігури, а також стилю та естетичним вимогам. Знання основ конструювання допомагає дизайнерам та модельєрам не лише створювати оригінальні моделі, але й уникати типових помилок, які можуть виникати під час процесу.

Важливою частиною конструювання є технологія пошиття, яка включає в себе підбір матеріалів, типи швів, обробку країв та використання фурнітури. Знання цих аспектів є необхідним для створення якісних та довговічних виробів, що відповідають сучасним стандартам моди.

2. Вихідні дані для конструювання поясних виробів

Для успішного конструювання поясних виробів необхідно врахувати кілька важливих вихідних даних. По-перше, це мірки, які слід знімати з фігури. Основні розміри включають обхват талії, обхват стегон, довжину виробу, а також додаткові мірки, які можуть бути необхідними для конкретних моделей. Від правильності зняття мірок залежить не лише зовнішній вигляд, а й комфорт виробу.

По-друге, важливо знати структуру виробу, що включає основні частини поясних виробів: пояс, застібки, підкладки та інші елементи оздоблення. Врахування цих деталей під час конструювання допоможе створити якісний та естетично привабливий виріб.

Для конструювання поясних виробів основними вимірами постави є півобхват талії, півобхват стегон та довжина виробу. Півобхват талії (Ст) - вимірюють, стрічка проходить горизонтально навкруг тулуба на рівні лінії талії. Півобхват стегон (Сс) - стрічка проходить горизонтально навкруг тулуба на рівні сідничних точок. Довжину спідниці вимірюють від рівня талії ззаду, а штанів - збоку. З метою забезпечення якісної посадки спідниці та штанів на статурі використовують також прибавки на вільне прилягання по лінії талії (Пт) і по лінії стегон (Пс). Величини прибавок вибирають, залежно від степені прилягання поясного вироб

Тема 2. Конструювання спідниць

1. Базисна сітка спідниці

Базисна сітка спідниці є основою для побудови різних моделей. Вона допомагає визначити основні параметри конструкції. Методика побудови базисної сітки передбачає етапи, які включають зняття мірок та їх правильне нанесення на графічний матеріал. Форма сітки може варіюватися в залежності від стилю спідниці, тому важливо вміти адаптувати базу під конкретні вимоги.

Під час створення базисної сітки важливо звертати увагу на точність, оскільки навіть незначні відхилення можуть призвести до неправильного крою та пошиття спідниці.

Базисна сітка прямої спідниці

Вихідні дані для побудови - це розмірні ознаки, прибавки і фасон.

Розмірні ознаки: обхват талії От = 76,0 см

 обхват стегон Ост = 104,0 см

 довжина виробу Дв = 65,0 см

Прибавки: до півобхвату талії Пт = 1,0 см до півобхвату стегон Пст = 2,0 с

2. Побудова прямої спідниці

Побудова прямої спідниці є одним із найосновніших етапів у конструюванні поясних виробів. У цьому процесі необхідно виконати кілька кроків, починаючи з нанесення базисної сітки на папір. Основні розміри, такі як обхват талії і стегон, повинні бути враховані для точності викрійки.

Типові помилки, які можуть виникати на цьому етапі, включають неправильне зняття мірок та невірне нанесення деталей на сітку. Знання способів корекції цих помилок допоможе уникнути неприємностей у подальшому процесі пошиття.

Розрахунок витрати тканини для прямої спідниці

Витрата дорівнює Ді + підгин + 2 см, Де 2 см – припуск на осноровку та обробку витоків і склад.

Для повних – Ді + підгин + 4 см, Де 4 см припуск на корекцію викройки відповідно до особливостей фігури, і навіть на осноровку, обробку витоків і склад.

Чому припуск на корекцію для спідниці збільшено? Справа в тому, що у повних «особливості фігури» (сідниці, що виступають, або живіт) мають більші розмір, ніж у худорлявих, тому додатковий припуск може стати в нагоді.

Порядок розкрою прямої спідниці

Тканину складіть вдвічі, перегнувши по ширині розкладки (рис. 1 – для повних, рис. 2 – для худорлявих). Ширина розкладки у будь-якому випадку дорівнює ширині викрійки спідниці:

Сб + Пб + 2 см на середній шов

початок побудови для худорлявих

 

Пб = 2 см.

Результат розрахунку відкладається від кромки та визначається вертикаль згину, за якою тканина перегинається. Таким чином, виключаються подальші помилки під час розрахунків.

Якщо спідниця буде з бічним швом, рельєфом, шліцею або складкою, це також потрібно враховувати при обчисленні ширини розкладки.

Креслення традиційно починаємо з осноровки та розмітки горизонталів.

Оснорівка – в даному випадку це вирівнювання одного зрізу тканини таким чином, щоб лінія цього зрізу була строго перпендикулярна обох кромок та згину.

Зсув зрізування співпадає з нижнім краєм підгину спідниці, від нього відміряємо припуск на підгин. Якщо криєте для повних, відкладіть 5 – 6 см, це багато, але зазвичай у повних талія и лінія низу не розташовуються горизонтально, тому додаткові 2 - 3 см тут «страховка», припуск на вирівнювання. від лінії низу вгору відміряйте Дю - талія, від талії вниз - 18 - 20 см - стегна.

Переходимо до вертикалів.

розмітка витоків

 

Лінія бокового шва: від кромки відміряємо припуск на середній шов (якщо закладали), проводимо вертикаль. середнього шва і відкладаємо від неї

1/2Сб,

але для жінок з об'ємним животом лінія бічного шва може розташовуватися посередині полотнища, тобто з відривом

1/2(Сб+Пб)

від вертикалі середнього шва. Якщо сідниці сильно виступають, оформляємо прогин по середньому шву (рис. 1). Детально див. статтю про «Середній шв».

 

 

3. Пряма спідниця у зборку

Збірка прямої спідниці є важливим етапом, який включає зшивання всіх деталей разом. Після побудови викрійки важливо правильно підготувати тканину та виконати зборку. Техніки зборки можуть варіюватися залежно від типу спідниці, тому знання основних методів зшивання допоможе досягти якісного результату.

Обробка країв спідниці також є важливим аспектом, оскільки це впливає на зовнішній вигляд виробу та його довговічність. Різні методи обробки, такі як оверлок або підгинання, допоможуть забезпечити естетичність та практичність.

4. Спідниця-клинка

Спідниця-клинка є цікавою моделлю, що дозволяє створити ефектний силует. Особливістю її конструкції є вшивання клинів у викрійку, що надає виробу особливого стилю. Процес побудови спідниці-клинка відрізняється від побудови прямої спідниці, тому важливо врахувати специфіку конструкції.

Під час пошиття спідниці-клинка важливо правильно виконати зшивання клинів, щоб уникнути спотворень у формі. Також рекомендується звертати увагу на підбір тканини, оскільки різні матеріали можуть по-різному впливати на форму виробу.

5. Спідниця-годе

Спідниця-годе відзначається характерним розширенням донизу, що створює жіночний і елегантний силует. Для конструювання спідниці-годе необхідно враховувати особливості її побудови. Важливо правильно виконати розрахунки, щоб досягти потрібного розширення та відповідного вигляду.

Під час вибору тканини для спідниці-годе слід звертати увагу на драпірування та стійкість до зминання, оскільки це вплине на загальний вигляд виробу. Правильне пошиття та обробка країв допоможуть досягти бажаного ефекту.

6. Конічні (кльошеві) спідниці

Конічні спідниці, або кльошеві, набули великої популярності завдяки своєму унікальному силуету. Для побудови таких спідниць необхідно використовувати спеціальні методи, які дозволяють досягти необхідної форми. Порядок побудови включає в себе зняття мірок, нанесення їх на базисну сітку та формування кльошевих деталей.

Важливим аспектом є підбір тканини, оскільки легкі та струмливі матеріали краще підходять для кльошевих спідниць, створюючи потрібний ефект драпірування.

7. Особливості розкладки кльошевих спідниць

Розкладка матеріалу для кльошевих спідниць має свої особливості. Важливо правильно організувати розкладку тканини, щоб уникнути дефектів у готовому виробі. Ключовими моментами є використання всієї площі матеріалу та врахування напрямку малюнка, якщо він є.

Оптимізація використання тканини дозволить зекономити матеріал та зменшити витрати, що є важливим аспектом у виробництві одягу.

8. Спідниця в кругову складку

Спідниця з круговими складками створює ефектний і динамічний вигляд. Процес побудови викрійки такої спідниці включає в себе створення основної частини та розрахунок складок. Ключовим моментом є точність у виконанні складок, оскільки неправильно виконані складки можуть спотворити форму виробу.

Правильна збірка складок також має важливе значення, оскільки це впливає на естетичний вигляд спідниці. Знання методів обробки складок допоможе досягти якісного результату.

9. Багатоярусна спідниця

Багатоярусна спідниця є чудовим вибором для створення легкого та повітряного образу. Конструювання такої спідниці вимагає особливої уваги до деталей. Під час побудови викрійки важливо враховувати кількість ярусів, їх висоту та ширину.

Комбінація тканин може надати спідниці оригінальності та індивідуальності. Вибір матеріалів залежить від бажаного ефекту, тому слід звертати увагу на текстуру та колір.

 

 

Тема 3. Конструювання штанів

1. Базисна сітка штанів

Базисна сітка штанів є основою для конструювання різних моделей, які можуть варіюватися від класичних брюків до спортивних штанів. У цьому розділі обговорюється методика побудови базисної сітки, що передбачає зняття мірок та їх перенесення на графічний матеріал. Важливою частиною є правильність зняття мірок: обхват талії, стегон, довжина штанів та внутрішній шов. Точність мірок впливає на комфорт і зовнішній вигляд виробу.

Форма базисної сітки може включати прямі та злегка розширені моделі, а також варіації на основі особливостей фігури. Знання про різні види конструкцій допоможе майстрам вибрати оптимальний варіант для кожного конкретного випадку.

 

 

2. Побудова штанів

Процес побудови штанів починається з нанесення базисної сітки на графічний матеріал. Необхідно виконати декілька етапів, серед яких: визначення основних параметрів, формування викрійки та корекція деталей. Під час побудови важливо враховувати стиль штанів — чи це будуть класичні брюки, спортивні або кэжуал.

Типові помилки, які можуть виникати в процесі побудови, включають неправильне зняття мірок або недотримання пропорцій під час перенесення на сітку. Важливо знати способи виправлення цих помилок, щоб уникнути подальших труднощів у пошитті.

За даним кресленням можна зшити як жіночі, так і чоловічі штани.

Для побудови креслення викрійки штанів потрібні наступні мірки (в см):
– напівобхват талії Ст = 38;
– напівобхват стегон Сб = 52;
– напівобхват коліна Ск = 22;
– довжина до коліна Дбрк = 57;
– довжина брюк Дбр = 102;
– обхват стегна Об = 54 – 56;
– ширина брюк внизу Шн = 24 (бажана).

Збільшення на вільне облягання: по талії Пт – 1 см, по стегнах Пб – 1 см при середньому обляганні (при щільному обляганні надбавка не додається), по коліну Пк – 4 см.

Побудова викрійки передньої половинки брюк (див. рисунок а). Побудувати прямий кут в лівому верхньому куті аркуша паперу з вершиною в точці А.

Лінія талії. Від точки А вправо відкласти 1/2 мірки напівобхвату стегон, поставити точку Т: АТ = Сб/2 = 52/2 = 26 см.

Лінія низу. Від точки А вниз відкласти мірку довжини брюк, поставити току H: АН = ДБР = 102 см. З точки Н вправо провести горизонтальну лінію.

Лінія коліна. Від точки А вниз відкласти мірку довжини до коліна, поставити точку К: АК = Дбрк = 57 см. З точки К вправо провести горизонтальну лінію.

Лінія кроку. Від точки А вниз відкласти 1/2 мірки напівобхвату стегон, поставити точку Я: АЯ = Сб/2 = 52/2 = 26 см.

Від точки Я вправо провести горизонтальну лінію – лінію кроку. З точки Т опустити вниз перпендикуляр на лінію кроку. Точку перетину цих лінії позначити точкою Я1.

Лінія стегон. Відрізок АЯ розділити на 3 рівні частини, нижню точку поділу позначити точкою Б і провести через неї вправо горизонтальну лінію, паралельну лінії талії, до перетину з лінією ТЯ1. У місці перетину цих ліній поставити точку Б1.

Лінія банта. Від точки Я1 вправо відкласти 1/16 напівобхвату стегон плюс 0,8 см, поставити точку Я2: Я1Я2 = Сб/16 + 0,8 = 52/16 + 0,8 = 4 см.

Кут з вершиною в точці Я1 розділити навпіл і на бісектрисі кута відкласти 1,5-2 см. Від точки Я1 вгору відкласти 6 см (для всіх розмірів) і позначити контрольну точку (К.Т.). З’єднати К.Т. з точками 1,5-2 і Я2 плавною увігнутою лінією.

Лінія запрасовування. Розділити відрізок ЯЯ2 навпіл, поставити точку Я3. Через точку поділу Я3 провести вертикальну лінію вгору до перетину з лінією талії і вниз до перетину з лінією низу. Поставити точки Т1 і Н1. Точку перетину з лінією коліна позначити К1.

Ширина брюк по лінії коліна. Щоб визначити ширину штанів по лінії коліна, треба від 1/2 суми мірок напівобхвату коліна і надбавки на вільне облягання відняти 1 см: (Ск + Пк)/2 – 1 = (22 + 4)/2 – 1 см = 12 см. Відкласти цю величину вправо і вліво від точки К1, поставити точки K2 і К3.

Нижній зріз. Від точки Н1 вправо і вліво відкласти 1/2 ширини брюк в готовому вигляді мінус 1 см, поставити точки Н2 і Н3: Н1Н2 = H1H3 = Шн/2 – 1 = 24/2 – 1 = 11 см.

Від точки Н1 відкласти вгору 0,5 см. Оформити нижній зріз через точки Н2; 0,5; H3.

Кроковий зріз. З’єднати точки Я2К3. Відрізок Я2К3 розділити навпіл і під прямим кутом до нього вліво відкласти 1 см (для всіх розмірів). З’єднати точки Я2; 1; К3; Н3.

Верхній зріз. Від точки Т вниз відкласти 1 см і з’єднати цю точку з точкою А. Від точки Т вліво по лінії талії відкласти ½ мірки напівобхвату талії плюс 3 см (на виточки), поставити точку Т2: ТТ2 = Ст/2 + 3 = 38/2 +3 = 22 см.

Виточки на лінії талії. На лінії запрасовування оформити виточки талії глибиною 2 см, довжиною 8-10 см (1 см ми зняли по талії від середнього зрізу).

Боковий зріз. Точку Б з’єднати з точкою К2. Відрізок БК2 розділити навпіл і від точки поділу вправо відкласти 0,5 см (для всіх розмірів). З’єднати плавною лінією точки Т2; Б; 0,5; К2; H2.

Побудова викрійки задньої половинки брюк (див. рисунок б). Обвести контур передньої половинки брюк і нанести на нього лінію запрасовування з точкою Т1, лінію талії з точкою Т, лінію стегон з точкою Б, лінію кроку з точками Я; Я1; Я2, лінію коліна з точками К2, K3, лінію низу з точками Н2; Н3.

Лінія талії. По талії відрізок ТТ1 розділити навпіл, поставити точку m1. Точку Я1 з’єднати з m1 під лінійку і продовжити цю лінію вгору на 3,2 см (Сб / 16 = 52/16 = 3,2 см), поставити точку Т3.

Лінії талії задньої половинки. Лінію талії на передній половинці продовжити вліво за лінію (довільно). Поставити ніжку циркуля в точці T3 і радіусом, рівним ½ напівобхвату стегон (Сб/2 = 52/2 = 26 см), зробити зарубку на продовженні лінії. Позначити її точкою А1. Від точки Т3 вліво на продовженні лінії талії зробити зарубку радіусом, рівним 1/2 напівобхвату талії плюс 4 см (виточка): Ст/2 + 4 см = 38/2 + 4 = 23 см.

Отриману точку позначити точкою А. Точку А2 з’єднати з точкою Т3 під лінійку. A2Tз – лінія талії задньої половинки брюк.

Виточки по лінії талії. Розділити відрізок T3A2 навпіл і під прямим кутом до цієї лінії вниз відкласти довжину виточки 13 см. Вправо і вліво від цієї лінії по талії відкласти ½ глибини виточки: 4/2 = 2 см. З’єднати ці точки.

Зріз сидіння. Від точки Я2 вправо відкласти 6,5 см (Сб/8 = 52/8 = 6,5), поставити точку Я5 і від неї відкласти вниз 1 см, поставити точку Я6. З’єднати плавною лінією точки T3; m1; 1,5-2; Я2; Я6.

Ширина брюк по лінії коліна і низу. Відкласти по 2 см вправо і вліво від точок К2 і К3, поставити точки K4 і K5. Потім відкласти по 2 см вправо і вліво від точок Н2 і Н3, поставити точки Н4 і Н5.

Кроковий зріз. З’єднати точку Я6 з точкою К5, поділити цей відрізок навпіл. З точки поділу провести вліво перпендикуляр, відкласти на ньому 1,5-2 см і оформити плавної лінією кроковий зріз через точки Я6: 1,5-2; К5 і Н5.

Боковий зріз. З’єднати А1 і К4. Продовжити вліво лінію стегон передньої половинки до перетинання з лінією A1K4. Точку перетину позначити Б4. Точку А2 з’єднати плавною опуклою лінією з точкою Б4.

Відрізок Б4К4 розділити навпіл і під прямим кутом від точки поділу відкласти 0,5 см. З’єднати точки Б4; 0,5; К4 плавною увігнутою лінією. Бічний зріз проходить через точки А2; Б4; 0,5; К4 і від точки K4 до точки Н4.

Лінія низу. По лінії запрасовування вниз відкласти 0,5 см. З’єднати Н4; 0,5 і Н5 під лінійку.

 

 

 

 

 

 

3. Брюки для вагітних

Брюки для вагітних мають свої особливості конструкції, які враховують зміну фігури під час вагітності. У цьому розділі розглядається, як адаптувати стандартну базу штанів, щоб створити комфортний та стильний виріб для майбутніх мам.

При конструюванні брюків для вагітних важливо враховувати зручність і підтримку живота, а також вибір матеріалів. Тканини повинні бути еластичними та комфортними, щоб забезпечити максимальну свободу рухів. Правильне виконання деталей, таких як пояс та застібка, допоможе створити ідеальний варіант, що відповідає потребам вагітних жінок.

Брюки для вагітних Основний секрет таких брюк - наявність еластичної вставки на передній частині штанів, плюс підтримуюча функція завищеною лінії талії. Отже, для побудови викрійки штанів для вагітних нам буде потрібно основна форма штанів. Першим ділом будуємо її. А побудувавши, починаємо різати і моделювати, різати і моделювати! Передня половинка викрійки штанів для вагітних розрізається по лінії середини до лінії висоти сидіння. Також по лінії висоти сидіння розрізаємо передню половинку поперек. Утворені дві верхні частини розсовуємо по лінії талії на 4,0см (повертаємо частини навколо точок, що лежать на бічному і середньому зрізах. Довжину ліній крокових зрізів зменшуємо на 1,0см на обох половинках викрійки штанів. Подовжуємо вгору лінію середнього зрізу передньої половинки на 7,0см. Проведемо нову, завищену лінію талії паралельно старій і вище її на 4,0см. Заключним етапом проведемо лінію верхнього зрізу передньої половинки і відзначимо область еластичної вставки. Задню половинку викрійки штанів по боковому зрізу збільшують на 4,0см, а по зрізу сидіння на 3,0см.

 

 

 

 

Тема 4. Дефекти виробів

Дефект	Причина	Методи усунення
2. Дефекти пілочки та способи їх усунення.
1	Надмірна слабина на грудях і в кінці нагрудної виточки.	Для даної фігури велика нагрудна вито­чка.	Розпороти плечовий шов і виточку, зме­ншити її. Надлишок тканини за рахунок глибини виточки випустити в сторону пройми та зрізати.
2	Слабина пройми пілочки і поперечні заломи.	а) розтягнута пройма б) мала нагрудна виточка в) зависока (малий скіс) лінія плеча.	а) розтягнуту пройму зібрати на нитку та спрасувати, б) збільшити глибину виточки за рахунок запасу з боку пройми, в) зробити посадку по лінії плеча, відпо­відно до фігури замовника. б) в)
3	Косі заломи, які йдуть від талієвої виточки на пілочці догори.	Завеликий розхил талієвої виточки.	Зменшити розхил талієвої виточки пілочки, забираючи надлишок тканини в бічний шов, або зробити додаткову виточку.
4	Косі заломи на переді ліфу від вершини плечо­вого шва і горловини.	а) ширина горловини пе­реду не відповідає Ош, б) зменшена довжина ко­міра по зрізу стійки, в) занижена вершина го­рловини.	а) збільшити ширину горловини, б) подовжити комір, випускаючи припу­ски в швах, в) випустити припуски швів біля вер­шини плечового зрізу та горловини та змінити напрям плечового зрізу.  а)  в)
5	Виріб не прилягає до фі­гури по вирізу горло­вини.	Завищена вершина гор­ловини.	Забрати надлишок тканини по горловині в плечовий шов.
6	Поперечні заломи переду біля горловини на рівні плечей.	а) розтягнута горловина, б) ширина горловини пе­реду не збалансована, в) занижена вершина пройми.	а) розтягнуті ділянки горловини спрасувати, б) плечовий зріз пілочки перемістити відносно спинки в бік пройми, випускаючи при цьому припуски шва по горловині і зрізати залишки тканини по проймі, в) випустити припуск по плечовому зрізу. б) в)
7	Косі заломи в області талії, що йдуть від бічного шва догори.	Збільшений розхил бічного шва.	Випустити припуски бічного шва в області талії і при необхідності на таку ж величину збільшити розхил талієвої виточки.
8	Горизонтальні заломи на ліфі у вигляді напуску.	Перед ліфу задовгий – завищена горловина переду і збільшена глибина пройми.	Зменшити довжину переду ліфу, забираючи надлишки тканини по всій довжині плечового зрізу і, при необхідності, по лінії талії. В залежності від величини забраної по плечовому зрізу тканини, поглибити горловину і пройму.
9	Слабина по рельєфу вище лінії грудей.	Запроектована в рельєфі нагрудна виточка має недостатню довжину.	Продовжити виточку у відповідності з висотою грудей фігури.
10	Похилі заломи догори та до низу від шва з’єднання деталей.	При зметуванні або при зшиванні деталей відбулося зміщення однієї з них відносно іншої.	Повторно зметати деталі, відповідно піднімаючи або опускаючи одну з них.
11	Заломи біля пройми переду.	Недостатній розхил нагрудної виточки	Збільшити розхил верхньої (нагрудної) виточки. Якщо її не передбачено в конструкції зробити невелику виточку у проймі переду, забравши в неї зайву тканину, та дещо поглибити пройму.
3. Дефекти спинки та способи їх усунення.
1	Спинка в області талії не прилягає, косі заломи від виточок і бічних швів.	Завищена лінія талії у виробі.	Уточнити положення лінії талії у виробі.
2	Горизонтальні заломи від плечового шва до горловини.	Недостатня ширина горловини спинки.	Перемістити плечовий зріз спинки відносно пілочки в сторону середини спинки на необхідну величину, випускаючи припуск на шов по проймі спинки. Залишки тканини по горловині зрізати.
3	Виріб по проймі спинки не прилягає до фігури. Косі заломи від пройми.	а) фігура замовника з великими, різко ви­сту­паючими лопатками. б) малий скіс плечового шва.	а) зробити виточку від плечового шва на облягання лопаток, або збільшують розхил вже існуючої. Випустити припуск по проймі. б) збільшити скіс плечового шва.  а) б)
4	Плечові шви переміщуються в бік переду.	Занижена вершина горловини і недостатня глибина пройми ліфу.	а) подовжити перед ліфу, випускаючи припуски шва по всій довжині плечового зрізу і по вирізу горловини. б) при відсутності припуску по цим зрізам необхідно перед ліфу подовжити за рахунок припуску внизу, піднімаючи перед по бічному шву догори і поглиблюючи пройму. а) б)
5	Плечові шви переміщуються в бік спинки.	Довжина спинки не відповідає даній фігурі. Занижена висота горловини спинки.	Випустити припуски плечового шва спинки і горловини спинки або припідняти спинку догори, поглиблюючи пройму на відповідну величину.
4. Дефекти рукава та способи їх усунення.
1	Поперечні заломи на передній частині рукава.	Вузький окат рукава.	Перекроїти рукав, розширюючи його і випускаючи припуски по шву рукава та низу.
2	Заломи від вершини окату рукава в напрямку до пілочки і спинки.	Мала висота окату рукава.	Збільшити ВО рукава, випускаючи припуски шва по окату, або поглиблюючи окат рукава в нижній частині окату.
3	Косі заломи в окаті рукава спереду.	1.Центр окату рукава зміщений до спинки або неправильно розподілена посадка. 2.Коли рукав викроєно на нормальну статуру, а проміряється на сутулу.	1.Перемістити центр окату до пілочки або правильно розподілити посадку, заколюючи шпильками рукав до пройми на фігурі. 2.Перекроїти рукав: передню частину зменшити на 0,5см., а задню збільшити на 1см. 1см. 0,5см
4	Косі заломи в каті рукава ззаду	1.Центр окату рукава зміщений до переду або неправильно розподілена посадка. 2.Коли рукав викроєно на нормальну статуру, а проміряється на перегибисту.	1.Перемістити центр окату до спинки або правильно розподілити посадку, заколюючи шпильками рукав до пройми на фігурі. 2.Перекроїти рукав: передню частину збільшити на1см., а задню зменшити на 0,5см. 0,5см. 1см.
5. Дефекти спідниці та способи їх усунення.
1	Спідниця спереду прилягає до ніг.	Недостатній прогин середньої ділянки верхнього зрізу переднього полотнища спідниці.	Збільшити прогин у відповідності з фігурою.
2	Спідниця ззаду прилягає до ніг.	Недостатній прогин середньої ділянки верхнього зрізу заднього полотнища спідниці.	Збільшити прогин у відповідності з фігурою.
3	Поперечні заломи біля поясу на задньому полотнищі спідниці.	Розхил задніх та бічних виточок не відповідають фігурі (глибокі виточки).	Зменшити розхил задніх та бічних виточок.
4	Слабина по бічному шву на рівні лінії стегон.	Збільшений розхил бічних виточок.	Зменшити розхил бічних виточок. Відповідно на таку ж величину збільшують розхил задніх та передніх талієвих виточок.
5	Складка або розріз внизу розходяться.	а) недостатній прогин по верхньому зрізу спідниці. б) верхній зріз припуску на складку не відповідає по формі верхньому зрізу спідниці. в) виріб вузький по лінії стегон. г) задовга спинка.	а) збільшити прогин верхнього зрізу спідниці. б) верхній зріз припуску на складку приводять у відповідність з верхнім зрізом спідниці. в) виріб розширити по лінії стегон за рахунок припусків по бічних швах (або зменшують припуск на складку). г) зменшити довжину спинки, забираючи тканину по плечовим зрізам та зрізу горловини а)б) в) г)
6. Дефекти брюк та способи їх усунення.
1	Косі заломи на ділянці підсідничних складок.	Задні половинки брюк звужені по лінії стегон і кроку.	Випустити запас тканини по кроковому зрізу задніх половинок, або доточити клинці.
2	Косі заломи по середньому шву задньої половинки брюк нижче підсідничної складки.	Збільшений шов сидіння	Зменшити довжину середнього шва, пояс пришити нижче наміченої лінії, а лишки тканини, що утворились по талії забрати в середній та бічні шви, або збільшити глибину виточок
3	Косі заломи на задніх половинках, спрямовані згори до низу до бічних швів.	Вкорочений середній шов (шов сидіння)	Поглибити шов сидіння та збільшити лінію кроку.
4	Косі заломи на задніх половинках, спрямовані з низу в гору до бічних швів.	Виникає внаслідок подовження середнього шва (фігура з пласкими сідницями).	Зменшити довжину середнього шва, якщо дефект явно виражений – зменшити ширину задніх половинок за рахунок бічних швів. Для фігур з дуже випуклим животом – збільшити довжину середнього шва.
5	Поперечні заломи нижче поясу на задніх половинках брюк.	а) Задовгий середній шов. б) Брюки завузькі на рівні верхньої частини стегон.	а) зрізати зайву тканину в верхній частині середнього шва. б) зменшити розхил талієвих виточок та збільшити ширину по бічних швах. а)
6	Заломи по бічному та кроковому швах.	При зметуванні або при зшиванні деталей відбулося зміщення однієї з них відносно іншої.	Правильно зметати виріб, суміщаючи К.Т. та не припосаджуючи деталі одна відносно одної
7	Поперечні заломи по бічних швах.	Збільшена довжина бічних швів.	Зменшити довжину бічних зрізів на тівні лінії талії.
8	Бічний шов підсмикнутий.	Фігура має не рівномірну випуклість стегон (одне стегно опукліше за інше.	Збільшити ширину брюк по лінії стегон, за рахунок запасу по середніх та крокових швах. Вирівняти лінію пришивання поясу.

 

 

 

 

 

1. Дефекти спідниці

У цьому розділі обговорюються можливі дефекти, які можуть виникнути під час виготовлення спідниць. Типові проблеми включають неправильно виконані шви, нерівності в крої та несоответстві розмірів. Важливо вміти визначити причини дефектів, оскільки це дозволяє запобігти їх виникненню в майбутньому.

Поради щодо виправлення дефектів можуть включати повторне зняття мірок, використання додаткових деталей для корекції форм або зміна технології пошиття. Навички виявлення і виправлення дефектів є важливими для досягнення високої якості готового виробу.

ДЕФЕКТИ СПІДНИЦІ 1. Спідниця спереду щільно прилягає до ніг. Причина: недостатній прогин посередині верхнього зрізу переднього полотнища спідниці. Виправлення: збільшити прогин відповідно до фігури.

 2. Заднє полотнище спідниці щільно прилягає до ніг. Причина: недостатній прогин посередині верхнього зрізу заднього полотнища. Виправлення: збільшити прогин відповідно до фігури.

 3. Спідниця затягнута вгору посередині переднього або заднього полотнища. Причина: недостатня довжина середини деталей переднього і заднього полотнищ. Виправлення: випустити припуск по лінії талії посередині переднього або заднього полотнища.

4. Поперечні заломи біля пояса на задньому полотнищі спідниці. Причина: фігура має ширші стегна, ніж передбачено конструкцією. Виправлення: відрегулювати розхил виточок відповідно до фігури (збільшити або зробити по дві виточки), випустити припуск бокових швів.

5. У спідниці кльош фалди розміщені в ділянці живота або стегон. Причина: збільшений прогин верхнього зрізу спідниці в окремих місцях. Виправлення: зменшити прогин за рахунок припуску верхнього зрізу переднього або заднього полотнища спідниці в окремих місцях.

 

2. Дефекти штанів

Дефекти штанів можуть включати нерівності в посадці, неправильний крій, а також дефекти в швах. Цей розділ розглядає причини виникнення таких проблем і способи їх усунення. Наприклад, неправильні мірки або невірно виконане перенесення на сітку можуть призвести до поганої посадки.

Крім того, важливо навчитися виправляти ці дефекти на етапі пошиття, використовуючи корекційні методи або змінюючи технологію виготовлення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1.     "Основи конструювання одягу"
Автор: Галина Бондаренко
Опис: Ця книга охоплює основи конструювання одягу, включаючи базові техніки побудови викрійок та принципи моделювання.

2.     "Технологія швейного виробництва"
Автор: Олена Нечаєва
Опис: У цьому підручнику розглядаються технологічні процеси виготовлення одягу, а також основи роботи з різними матеріалами.

3.     "Конструювання жіночого одягу"
Автор: Людмила Коваль
Опис: Книга присвячена різноманітним методам конструювання жіночого одягу, зокрема спідниць і штанів, із численними ілюстраціями та схемами.

4.     "Моделювання і конструювання одягу"
Автор: Світлана Костенко
Опис: Ця праця містить детальний опис процесів моделювання, конструкційних рішень та використання сучасних матеріалів у швейному виробництві.

5.     "Швейна справа"
Автор: Ірина Дьякова
Опис: Книга розглядає основи швейної справи, включаючи конструювання, технології обробки та розробку колекцій одягу.

6.     "Ательє: мистецтво пошиття"
Автор: Тетяна Білова
Опис: У книзі йдеться про тонкощі роботи в ательє, особливості побудови викрійок та виправлення дефектів.

7.     Наукові статті та журнали:
Рекомендується звертатися до наукових журналів, присвячених моді та дизайну, таких як "Fashion Theory" та "Journal of Fashion Technology & Textile Engineering", які публікують новітні дослідження у галузі конструювання та шиття.

8.     Онлайн-ресурси:
Вебсайти, такі як Craftsy, Skillshare та YouTube-канали з шиття можуть бути корисними для вивчення практичних навичок та отримання візуальних інструкцій.